Збережемо природу разом
Збережемо природу разом
Протягом багатьох десятиліть в українців вироблялась звичка спалювати восени та весною опале листя сухі трави та інших рештки рослин що залишаються в процесі вирощування на присадибних ділянках. Для багатьох осінь та весна асоціюється з купами палаючого листя і запахом диму. Тому практично ніхто не задумується, як це негативно впливає на природу і на нас самих. Настав час відмовитися від цієї шкідливої звички і свій вклад у це повинен зробити кожен із нас.
Спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, Ви погіршуєте стан атмосферного повітря. Під час горіння вивільняються небезпечні, а часом і канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, більшість українців мають алергію на цей дим і страждають від неї щороку, оскільки дим містить у своєму складі оксид азоту, чадний газ, важкі метали та одну з найотруйніших для організму речовин – діоксин. Із тліючого листя і бадилля, що зростали біля транспортних магістралей, виділяється бензапірен та свинець, що здатні викликати у людини ракові захворювання».
Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів до своєчасного їх гасіння вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 грн до 680 грн) і на посадових осіб – від сімдесяти до неоподатковуваних ста мінімумів доходів громадян (від 1190 грн до 1700 грн).
Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, при умові дотримання відповідних умов.
За шкоду завдану довкіллю та здоров’ю людей порушник може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Закликаемо Вас не створювати стихійні сміттєзвалища, стати на перешкоді спалювання рослинних залишків та підпалювання сухої трави, розпалювання кострища в лісових насадженнях – адже це може призвести до пожежі. Просимо кожного відмовитися від будь-якого спалювання рослинних залишків та сухої трави та докладати всіх зусиль, щоб цього не робили інші. В разі виявлення Вами фактів спалювання рослинності та виникнення пожеж, негайно викликайте пожежну охорону та звертайтеся до міліції та екологічної інспекції. Пам’ятай – твоє життя не скінчується сьогодні і завтра буде день. Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов’язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.
Замість того щоб спалювати, або створювати стихійні сміттєзвалища з опалого листя, трав’янистих залишків надаємо приклад як доцільно проводити утилізацію цих рослинних залишків. Одним із методів утилізації може бути компостування. Компост – найдешевше і при цьому найбільш корисне добриво для присадибної ділянки. Компостування є прискорений процес розкладання органічних відходів при якому створюється необхідна температура і вологість для активного розмноження бактерій. Вони переробляють відходи, перетворюючи їх у цінну підгодівлю для квітів, овочів, ягід і т. д. Найбільш цінною характеристикою компосту, як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослині для життя. Місце для компостної ями слід вибирати на рівній і не заболоченій території, не ближче за 15 метрів від джерела питної води. Потрібно, щоб в ямі не застоювалася вода. Для створення компосту необхідно викопати яму. Рекомендується накрити яму кришкою, яка запобіжить пересихання, поширення неприємних запахів і розтягування сміття птахами та звірами. Для зручності використання в кришці можна проробити люк. На дно компостної ями слід укласти товстим шаром опале листя, до яких одразу можна підмішати відходи з кухні, відходи з городу та присадибної ділянки. На все це треба насипати шар землі, який варто прикрити ще одним шаром листя з додаванням кормових відходів. Потім знову необхідно насипати землю. Можна побудувати компостний ящик. У компостну яму не можна викидати неорганічне сміття (поліетиленові пакети, скло тощо), адже воно практично не піддається розкладанню.
