Чи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню об’єкти нерухомого майна, які придбані за кошти, що були попередньо оподатковані під час їх нарахування (виплати)?
Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації у такої фізичної особи не виникає.
Чи необхідно застосовувати РРО суб’єкту господарювання, який здійснює приймання готівки з використанням ПТКС (платіжних терміналів)?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому, згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), крім ПТКС, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів. Використання ПТКС з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або ПРРО), забороняється.
Враховуючи викладене, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти, які здійснюють операції з приймання готівки для виконання платіжної операції з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО
