Процедура обміну земельних ділянок
Законодавство України дозволяє розпоряджатися власністю на свій розсуд, використовувати, здавати в оренду, продавати, обмінювати на інше майно. Не є винятком укладення договорів міни нерухомості і наземельні ділянки.
Предметом договору обміну є окреме майно, що перебуває у власності сторони на момент укладення договору та яке має бути чітко визначене у договорі.
Договір обміну є двостороннім, тобто обов'язковою є наявність двох сторін, кожна з яких є одночасно продавцем та покупцем майна.
Земельний кодекс України не містить заборони щодо предмету на який можна здійснити обмін земельної ділянки.
Статтею 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод з урахуванням вимог Земельного та Цивільного кодексів України.
Щоб здійснити обмін земельної ділянки, потрібно укласти договір обміну земельної ділянки, який засвідчується нотаріально. Договір укладається відповідно до вимог Цивільного кодексу України у письмовій формі.
Відповідно до статті 715 Цивільного кодексу України за договором обміну (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо місця розташування земельних ділянок, які можуть бути предметом такого обміну. Договір обміну земельнихділянок між фізичними особами може укладатися наземельні ділянки, які розташовані у різних районах, областях. Але слід знати, що щодо земельсільськогосподарського призначення діє дещо іншийпорядок.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
Слід звернути увагу, що власникам земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення надано право обмінюватись своїми земельними ділянками (стаття 37 Земельного кодексу України).
Це поширюються на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та для ведення особистого селянського господарства.
Масив земель сільськогосподарського призначення – це сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їхнього обслуговування несільськогосподарських угідь, що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями тощо) (стаття 1 Закону України «Про землеустрій»).
Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої в масиві, на іншу ділянку, розташовану в цьому ж масиві, здійснюється лише у разі однакової нормативної грошової оцінки цих ділянок або якщо різниця між їхніми оцінками становить не більше 10%.
Власники та орендарі земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.
Такі договори діятимуть упродовж дії договору оренди. Право оренди зберігається при обміні до закінчення терміну договору оренди. Згода орендодавця (власника) землі на укладання договору оренди/суборенди не потрібна.
Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов’язково зазначається у таких договорах.
Права на земельну ділянку, яка стала предметом договору міни переходять до іншої сторони одразу після виконання сторонами умов договору, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню з подальшою реєстрацією відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Стаття 8-2 Закону України «Про оренду землі» передбачає особливості набуття і реалізації права оренди на земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до вимог вказаної статті орендарі земельних ділянок зобов’язані письмово повідомити орендодавця про обмін належними їм правами користування земельними ділянками протягом п’яти днів з дня державної реєстрації права суборенди. У письмовому повідомленні зазначаються кадастровий номер земельної ділянки (за наявності), строк, на який укладено договір суборенди, та особа, якій передано в суборенду земельну ділянку. Письмове повідомлення надсилається орендодавцеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Статтею 37-1 Земельного кодексу України встановлено, що особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.
Орендарі земельних ділянок зобов’язані письмово повідомити орендодавця про обмін належними їм правами користування земельними ділянками протягом п’яти днів з дня державної реєстрації права суборенди. У письмовому повідомленні зазначаються кадастровий номер земельної ділянки (за наявності), строк, на який укладено договір суборенди, та особа, якій передано в суборенду земельну ділянку. Письмове повідомлення надсилається орендодавцеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Зверніть свою увагу що, відповідно до стаття 14Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву.
Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень мають сприяти обміну земельними ділянками.
